Я сиджу й дивлюся на всі скорботи світу, і на

              страждання й приниження,

Я чую як захлинаються слозами молоді люди від жалю

              до себе, розкаюючись у вдіяному,

Я бачу матерів, якими нехтують їхні діти, вмираючих,

              забутих, виснажених, зневірених,

Я бачу жінок, зраджених чоловіками, я бачу зрадливого спокусника

              юних дівчат,

Я помічаю, як намагаються приховати болючі ревнощі і нерозділене кохання,

              я бачу ці неприглядні земні картини,

Я бачу, як розгортається битва, пошесть, тиранія, я бачу страждаючих

              і ув'язнених,

Я слідкую за голодаючими в морі, я слідкую, як моряки кидають жереб,

              кого треба вбити, щоб врятувати життя інших,

Я спостерігаю ганьбу і занепад втрачаючих гідність людей

              серед робітників, бідноти, негрів і подібних їм,

На все це – підлість і нескінченні страждання я сиджу й дивлюся,

              бачу, чую і мовчу.

I sit and look out

I sit and look out upon all the sorrows of the world, and upon all

      oppression and shame,

I hear secret convulsive sobs from young men at anguish with

      themselves, remorseful after deeds done,

I see in low life the mother misused by her children, dying,

      neglected, gaunt, desperate,

I see the wife misused by her husband, I see the treacherous seducer

      of young women,

I mark the ranklings of jealousy and unrequited love attempted to be

      hid, I see these sights on the earth,

I see the workings of battle, pestilence, tyranny, I see martyrs and

      prisoners,

I observe a famine at sea, I observe the sailors casting lots who

      shall be kill'd to preserve the lives of the rest,

I observe the slights and degradations cast by arrogant persons upon

      laborers, the poor, and upon negroes, and the like;

All these--all the meanness and agony without end I sitting look out upon,

       See, hear, and am silent.