1

Думати про час – у всьому пам’ять про минуле!

Думати про сучасне і майбутні століття!

Чи допускав ти, що ти сам будеш не довго?

Чи лякали тебе могильні хробаки?

Чи передчував ти, що станеш в майбутньому нічим?

Чи сучасне – ніщо? Чи після ніщо не починається щось?

Якщо майбутнє ніщо, воно є таким же нічим.

Думати, що сонце сходить на сході! що чоловіки й жінки  були рухливими,

                     реальними, живими! що всі були живими!

Думати, що ти і я не бачили, не відчували, не думали, не складалися

                    зі своїх частин!

Думати, що ми зараз тут і несемо свою долю!

2

Не минає жоден день – жодна хвилина, жодна секунда без народжень!

Не минає жоден день – жодна хвилина, жодна секунда без смертей!

Минають похмурі ночі і похмурі дні,

Роздратування через тривале лежання в ліжку  минає,

Лікар, після тривалих відмовок, відповідає мовчазним лякаючим поглядом,

Діти поспішно входять, послали за братами й сестрами,

На полиці непотрібні ліки – (запахом камфари давно просякнута кімната)

Рука живого віддано не відпускає руку вмираючого,

Тремтячі губи притискаються до чола вмираючого,

Спиняється дихання і припиняється серцебиття,

Труп витягнувся на ліжку і живий дивиться на нього,

Він ще сприймає його як живого.

Живий слідкує за трупом поглядом своїх очей,

Але в полі зору не помічає ознак життя і з інтересом розглядає труп. 

3

Думати думку, що смерть єдина з матерією!

Думати, що ріки будуть текти, і падатиме сніг, і дозріватимуть плоди, і впливатимуть

                    на інших як зараз – не впливаючи на нас!

Думати про всі ці дива міст і країн, інші не надто зацікавляться ними –

                  і ми не цікавимося ними!

Думати, з яким великим старанням ми будували наші будинки!

Думати, інші будуть такими ж старанними, як ми, але нам це зовсім байдуже!

(Я бачу один зі збудованих будинків, який служитиме кілька років, сімдесят

                   чи вісімдесят, не більше,

Я бачу один зі збудованих будинків, який служитиме значно довше.)

Малорухливі чорні смуги непоміно крадуться по всій землі – їм немає краю – це смуги поховань,

Той, хто був Президентом, похований, і нинішній Президент безумовно буде похованим. 

4

Спогад про буденну долю.

Найпоширеніший приклад життя і смерті робітників,

Кожен наступний його вид:

холодна похмурість хвиль на паромній пристані  – блиск і крига на ріці, напівзамерзле багно вулиць, сірість, навіваюче тугу небо над головою, нетривале, згасаюче денне світло дванадцятого місяця,

Труна і похоронні дроги – інші транспортні засоби поступаються дорогою – хоронять старого візника – в кортежі здебільшого візники.

Неспішна хода до цвинтаря, належний погребальний подзвін, пройшли ворота, зупинилися біля свіжовиритої могили, живі спішилися, оточили катафалк.

Домовину знімають, опускають і встановлюють в ямі, кладуть на домовину батіг, швидко засипають землею,

Горбок вирівнюють лопатами – мовчки,

Хвилина – ніхто не ворушиться і не говорить – звершилося,

Його гідно поховали – що ще треба?

Він був хорошим товаришем, гострим на язик, запальним, гарним на вид, здатним вихопити свою частку, дотепним, чутливим до дрібниць, готовим жити чи вмерти за друга, любив жінок, азартні ігри, досхочу поїсти, вволю випити, знав що таке достаток, наприкінці майбутнє стало похмурим, захворів, жив на допомогу, помер на сорок першому році - і це був його похорон.

Великий палець відтопирений, піднятий вгору, фартух, плащ, рукавички, ремінь, дощовик, старанно підібраний батіг, бос, диспетчер, хтось байдикує за тебе, ти байдикуєш за когось,

інтервал руху, людина перед тобою, людина за тобою, вдалий робочий день, поганий робочий день, хороший денний заробіток, поганий денний заробіток, доглянута тварина, миршава тварина, перший клієнт, останній клієнт, повернення на ночівлю;

Думати, що це так близько і так добре знайоме й іншим візникам, але його вони ніскільки не хвилююють!

5

Ринки, уряд, заробітна плата робітників – думати, скільки витрачаємо на них наших днів і ночей!

Думати що інші робітники приділяють цьому так само багато значення – а ми не зважаємо на це, або зважаємо мало!

Вульгарність і шляхетність – що ти звеш гріхом, і що ти звеш чеснотою – думати чи велика різниця!

Думати, чи ця різниця щось важитиме для інших, коли ми станемо недосяжними для різниці.

Думати як багато тут радості! Ти радієш спогляданню неба? Тебе радує поезія?

Тобі подобається жити в місті? Чи займатися бізнесом? чи планувати балотуватися на виборах? чи бути з дружиною і родиною?

Чи з твоєю матір’ю і сестрами? чи прості домашні клопоти? чи прекрасне мамине піклування?

- Це теж минеться, як і інше, ти і я минемося,

Але на той час тебе й мене це мало хвилюватиме.

Твоя ферма, прибуток, посіви – думати, як мало це тебе займатиме!

Думати, що залишаться ферми, прибутки, посіви – але яка тобі з них користь?

6

Що буде, буде добре  - що є, є добре,

Добре цікавитися, і не цікавитися добре.

Небо залишається прекрасним,

Насолода чоловіків жінками ніколи не закінчиться, чи насолода жінок чоловіками, чи насолода поезією,

Домашні радощі, щоденні домашні клопоти чи бізнес – спорудження будинків – це не фантоми - у них є форма, вага, належне місце;

Ферми, прибутки, ринки, зерно, зарплата, уряд, ніщо з цього не є фантомом,

Різниця між добом і злом – це не ілюзія,

Земля не відображення – людину і її життя, і всі атрибути її життя – все можна роздивитися.

Ти не покинутий на волю вітру – ти безумовно робиш висновки і впевнений у своїй волі;

Сам! Сам! Сам, на віки віків!

7

Ти не розсіявся не тому, що був народжений твоїми батьком і матір’ю – але щоб збутися;

Не для того, щоб бути невизначеним, але щоб визначитися;

Щось довго готувалося й безформне прибувало в тобі і набувало форми,

Віднині ти надійно захищений, що б не прийшло чи зникло.

Ця нитка спрядена і змотана, уток переплетений з основою, візерунок точний.

Хід творення увесь без виключення спланований,

Оркестр належним чином налаштував свої інструменти – диригентський жезл дав сигнал.

Прибув гість – його чекали довго, нарешті – він вже розміщений,

Він один з тих, хто гарний і щасливий – він один з тих, кого досить побачити.

Закон минулого не можна відкинути,

Закон нинішнього і майбутнього не можна відкинути,

Закон життя не можна відкинути – він вічний,

Закон поступу й розвитку і змін не можна відкинути,

Закон героїв і праведників не можна відкинути,

Закон пияків, донощиків, посередностей – на жодну йоту не можна відкинути.

8

Малорухливі чорні смуги непоміно крадуться по всій землі,

З’являються жителі півночі, і з’являються жителі півдня, і з боку Атлантики, і з боку Тихого океану, і поміж ними, і вздовж всієї Міссурі, і на всій землі.

Великі майстри і космос – чудово коли з’являються вони – герої і праведники – це чудово,

Відомі лідери і винахідники, багаті і благочестиві, і шляхетні, можливо чудово,

Ала є важливіший рахунок, ніж цей – він точно враховує все.

Незчислимі натовпи неосвічених і зневірених не дрібниця,

Варвари Африки й Азії не дрібниця,

Звичайні люди Європи не дрібниця – американські аборигени не дрібниця,

Інфіковані в госпіталях для імігрантів не дрібниця – убивця чи пересічна людина не дрібниця,

Покоління людей поверхових – не дрібниця, якщо вони з’являються,

Нікчемна повія не дрібниця – насмішник з релігії не дрібниця, якщо він з’являється.  

9

Про все і у всьому,

Я думав, що ми не повинні надто змінитися, або ми змінимо закон,

Я думав, що герої і праведники повинні були коритися нинішньому і давньому закону,

І що вбивці, пияки, брехуни повинні були коритися нинішньому і давньому закону,

Бо я думав, достатньо, що вони коряться закону зараз.

Якщо інакше, всі стануть попелом для добрив,

Якщо хробаки й щури наше завершення, тоді тривога, нас зрадили!

Тоді ймовірна справжня смерть.

Чи ти допускаєш смерть? Якщо я допускаю смерть, то повинен негайно вмерти,

Як ти гадаєш, чи я міг би гуляти  веселий і задоволений повним зникненням.

10

Я гуляю веселий і задоволений,

Чому я гуляю, я не можу пояснити, але я думаю, що це добре,

Весь світ показує, що це добре,

Минуле і сучасне показує, що це добре.

Які прекрасні й досконалі тварини!

Яка досконала земля, і найменша річ на ній!

Що називають хорошим, досконале, і що називають поганим, настільки ж досконале,

Всі овочі й мінерали досконалі, і невагомі флюїди досконалі;

Повільно і невпинно вони виникли, повільно й невпинно вони ще зникнуть.

11

Я клянуся, я вважаю зараз, що все без винятку має вічну Душу!

Мають дерева, укорінені в грунт! мають морські водрослі! тварини!

Я клянуся, я вважаю, що немає нічого крім безсмертя!

Ця досконала структура для нього, і туман пливе для нього, і  частини з’єднені в ціле для нього;

І все готується для нього! і особистість для нього, і життя, і матерія в цілому для нього!

To Think of Time 

1

TO think of time—of all that retrospection!     
To think of to-day, and the ages continued henceforward!     
  
Have you guess’d you yourself would not continue?     
Have you dreaded these earth-beetles?     
Have you fear’d the future would be nothing to you?             
  
Is to-day nothing? Is the beginningless past nothing?     
If the future is nothing, they are just as surely nothing.     
  
To think that the sun rose in the east! that men and women were flexible, real, alive! that everything was alive!     
To think that you and I did not see, feel, think, nor bear our part!     
To think that we are now here, and bear our part!      
  
2

Not a day passes—not a minute or second, without an accouchement!     
Not a day passes—not a minute or second, without a corpse!     
  
The dull nights go over, and the dull days also,     
The soreness of lying so much in bed goes over,     
The physician, after long putting off, gives the silent and terrible look for an answer,      
The children come hurried and weeping, and the brothers and sisters are sent for,     
Medicines stand unused on the shelf—(the camphor-smell has long pervaded the rooms,)     
The faithful hand of the living does not desert the hand of the dying,     
The twitching lips press lightly on the forehead of the dying,     
The breath ceases, and the pulse of the heart ceases,      
The corpse stretches on the bed, and the living look upon it,     
It is palpable as the living are palpable.     
  
The living look upon the corpse with their eye-sight,     
But without eye-sight lingers a different living, and looks curiously on the corpse.     
  
3

To think the thought of Death, merged in the thought of materials!      
To think that the rivers will flow, and the snow fall, and fruits ripen, and act upon others as upon us now—yet not act upon us!     
To think of all these wonders of city and country, and others taking great interest in them—and we taking no interest in them!     
  
To think how eager we are in building our houses!     
To think others shall be just as eager, and we quite indifferent!     
  
(I see one building the house that serves him a few years, or seventy or eighty years at most,      
I see one building the house that serves him longer than that.)     
  
Slow-moving and black lines creep over the whole earth—they never cease—they are the burial lines,     
He that was President was buried, and he that is now President shall surely be buried.     
  
4

A reminiscence of the vulgar fate,     
A frequent sample of the life and death of workmen,      
Each after his kind:     
Cold dash of waves at the ferry-wharf—posh and ice in the river, half-frozen mud in the streets, a gray, discouraged sky overhead, the short, last daylight of Twelfth-month,     
A hearse and stages—other vehicles give place—the funeral of an old Broadway stage-driver, the cortege mostly drivers.     
  
Steady the trot to the cemetery, duly rattles the death-bell, the gate is pass’d, the new-dug grave is halted at, the living alight, the hearse uncloses,     
The coffin is pass’d out, lower’d and settled, the whip is laid on the coffin, the earth is swiftly shovel’d in,      
The mound above is flatted with the spades—silence,     
A minute—no one moves or speaks—it is done,     
He is decently put away—is there anything more?     
  
He was a good fellow, free-mouth’d, quick-temper’d, not bad-looking, able to take his own part, witty, sensitive to a slight, ready with life or death for a friend, fond of women, gambled, ate hearty, drank hearty, had known what it was to be flush, grew low-spirited toward the last, sicken’d, was help’d by a contribution, died, aged forty-one years—and that was his funeral.     
  
Thumb extended, finger uplifted, apron, cape, gloves, strap, wet-weather clothes, whip carefully chosen, boss, spotter, starter, hostler, somebody loafing on you, you loafing on somebody, headway, man before and man behind, good day’s work, bad day’s work, pet stock, mean stock, first out, last out, turning-in at night;      
To think that these are so much and so nigh to other drivers—and he there takes no interest in them!     
  
5

The markets, the government, the working-man’s wages—to think what account they are through our nights and days!     
To think that other working-men will make just as great account of them—yet we make little or no account!     
  
The vulgar and the refined—what you call sin, and what you call goodness—to think how wide a difference!     
To think the difference will still continue to others, yet we lie beyond the difference.      
  
To think how much pleasure there is!     
Have you pleasure from looking at the sky? have you pleasure from poems?     
Do you enjoy yourself in the city? or engaged in business? or planning a nomination and election? or with your wife and family?     
Or with your mother and sisters? or in womanly housework? or the beautiful maternal cares?     
—These also flow onward to others—you and I flow onward,      
But in due time, you and I shall take less interest in them.     
  
Your farm, profits, crops,—to think how engross’d you are!     
To think there will still be farms, profits, crops—yet for you, of what avail?     
  
6

What will be, will be well—for what is, is well,     
To take interest is well, and not to take interest shall be well.      
  
The sky continues beautiful,     
The pleasure of men with women shall never be sated, nor the pleasure of women with men, nor the pleasure from poems,     
The domestic joys, the daily housework or business, the building of houses—these are not phantasms—they have weight, form, location;     
Farms, profits, crops, markets, wages, government, are none of them phantasms,     
The difference between sin and goodness is no delusion,      
The earth is not an echo—man and his life, and all the things of his life, are well-consider’d.     
  
You are not thrown to the winds—you gather certainly and safely around yourself;     
Yourself! Yourself! Yourself, forever and ever!     
  
7

It is not to diffuse you that you were born of your mother and father—it is to identify you;     
It is not that you should be undecided, but that you should be decided;      
Something long preparing and formless is arrived and form’d in you,     
You are henceforth secure, whatever comes or goes.     
  
The threads that were spun are gather’d, the weft crosses the warp, the pattern is systematic.     
  
The preparations have every one been justified,     
The orchestra have sufficiently tuned their instruments—the baton has given the signal.      
  
The guest that was coming—he waited long, for reasons—he is now housed,     
He is one of those who are beautiful and happy—he is one of those that to look upon and be with is enough.     
  
The law of the past cannot be eluded,     
The law of the present and future cannot be eluded,     
The law of the living cannot be eluded—it is eternal,      
The law of promotion and transformation cannot be eluded,     
The law of heroes and good-doers cannot be eluded,     
The law of drunkards, informers, mean persons—not one iota thereof can be eluded.     
  
8

Slow moving and black lines go ceaselessly over the earth,     
Northerner goes carried, and Southerner goes carried, and they on the Atlantic side, and they on the Pacific, and they between, and all through the Mississippi country, and all over the earth.      
  
The great masters and kosmos are well as they go—the heroes and good-doers are well,     
The known leaders and inventors, and the rich owners and pious and distinguish’d, may be well,     
But there is more account than that—there is strict account of all.     
  
The interminable hordes of the ignorant and wicked are not nothing,     
The barbarians of Africa and Asia are not nothing,      
The common people of Europe are not nothing—the American aborigines are not nothing,     
The infected in the immigrant hospital are not nothing—the murderer or mean person is not nothing,     
The perpetual successions of shallow people are not nothing as they go,     
The lowest prostitute is not nothing—the mocker of religion is not nothing as he goes.     
  
9

Of and in all these things,      
I have dream’d that we are not to be changed so much, nor the law of us changed,     
I have dream’d that heroes and good-doers shall be under the present and past law,     
And that murderers, drunkards, liars, shall be under the present and past law,     
For I have dream’d that the law they are under now is enough.     
  
If otherwise, all came but to ashes of dung,     
If maggots and rats ended us, then Alarum! for we are betray’d!     
Then indeed suspicion of death.     
  
Do you suspect death? If I were to suspect death, I should die now,     
Do you think I could walk pleasantly and well-suited toward annihilation?     
  
10

Pleasantly and well-suited I walk,     
Whither I walk I cannot define, but I know it is good,     
The whole universe indicates that it is good,     
The past and the present indicate that it is good.     
  
How beautiful and perfect are the animals!     
How perfect the earth, and the minutest thing upon it!     
  
What is called good is perfect, and what is called bad is just as perfect,     
The vegetables and minerals are all perfect, and the imponderable fluids are perfect;     
Slowly and surely they have pass’d on to this, and slowly and surely they yet pass on.     
  
11

I swear I think now that everything without exception has an eternal Soul!     
The trees have, rooted in the ground! the weeds of the sea have! the animals!     
  
I swear I think there is nothing but immortality!     
That the exquisite scheme is for it, and the nebulous float is for it, and the cohering is for it;     
And all preparation is for it! and identity is for it! and life and materials are altogether for it!