Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Уітмен Уолт

До розіп’ятого

Моя душа з тобою, рідний брате,

Не відторгай, тебе не розуміють багато з тих, хто славить твоє ім’я;

Твоє ім’я не називаю, але тебе я розумію (і інших теж);

Я радо визнаю тебе, о друже мій, і я тебе вітаю, вітаю тих, хто був з тобою досі, і тих хто ще прийдуть колись до тебе;

Ми ті, хто працювали разом, щоб передати далі такий же борг і спадок;

Ми меншість, рівних, чужих в країні, байдужих до епохи;

Ми є на  всіх материках, у кожній касті -  долучені до всіх релігїй,

наймилосердніші, чутливі, найближчі до людей,

Проходимо безмовно крізь суперечки й ствердження, не заперечуємо спірне, стаємо захищати лиш дещо з сутностей;

Ми слухаємо викрики і гвалт – ми несемо сум’яття, розбрат і звинувачуємо кожну зі сторін,

Вони рішуче виступають проти нас, щоб взяти нас в облогу, мій камраде,

А ми йдемо нестримно, вільно, за горизонт, здіймаючись угору і падаючи вниз, допоки залишається наш незгладимий слід у часі в епохах різноликих,

Допоки наповняємо собою час і епоху, щоб ці чоловіки і ці жінки всіх рас і віку, могли знайти братерство і любов, як ми.

 

To Him that was Crucified 
MY spirit to yours, dear brother;

Do not mind because many, sounding your name, do not understand you;

I do not sound your name, but I understand you, (there are others also;)

I specify you with joy, O my comrade, to salute you, and to salute those who are with you, before and since—and those to come also,

That we all labor together, transmitting the same charge and succession;

We few, equals, indifferent of lands, indifferent of times;

We, enclosers of all continents, all castes—allowers of all theologies,

Compassionaters, perceivers, rapport of men,

We walk silent among disputes and assertions, but reject not the disputers, nor any thing that is asserted;

We hear the bawling and din—we are reach’d at by divisions, jealousies, recriminations on every side,

They close peremptorily upon us, to surround us, my comrade,

Yet we walk unheld, free, the whole earth over, journeying up and down, till we make our ineffaceable mark upon time and the diverse eras,

Till we saturate time and eras, that the men and women of races, ages to come, may prove brethren and lovers, as we are.

Категорія: Уітмен Уолт | Додав: Kunigunde (17.11.2014)
Переглядів: 313 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: