Головна » Статті » Поезія » Уітмен Уолт |
Прохожий незнайомцю! Ти не знаєш, як я пожадливо дивлюсь на тебе, Ти мусив би мене шукати або вона повинна би мене шукати (то було видиво із моїх снів), Я десь у радості й любові жив з тобою, Усе нагадує, як ми один до одного спішили, мінливі, люблячі, цнотливі, зрілі, Ти зріс для мене, ти моїм хлопцем був, чи дівчиною був моєю, Я їв з тобою, спав з тобою, і твоє тіло стало не лише твоїм і навпаки було моє не тільки моїм тілом, Я був щасливим від твоїх очей, обличчя, плоті, від наших рухів, ти до моєї бороди торкався, грудей і рук, у свою чергу, З тобою я не говорив, я думав лиш про тебе, коли сидів самотній, або вночі без тебе прокидався, Чекав я, я не сумнівався, я знав, що я тебе зустріну, Радію я, що я тебе не втратив. To a Stranger Passing stranger! you do not know how longingly I look upon you, You must be he I was seeking, or she I was seeking, (it comes to me as of a dream,) I have somewhere surely lived a life of joy with you, All is recall'd as we flit by each other, fluid, affectionate, chaste, matured, You grew up with me, were a boy with me or a girl with me, I ate with you and slept with you, your body has become not yours only nor left my body mine only, You give me the pleasure of your eyes, face, flesh, as we pass, you take of my beard, breast, hands, in return, I am not to speak to you, I am to think of you when I sit alone or wake at night alone, I am to wait, I do not doubt I am to meet you again, I am to see to it that I do not lose you. | |
Переглядів: 307 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |