Ти море! Я вже ніколи тебе не зречуся - я розумію, що ти відчуваєш,

Я дивлюся з берега на твої  зігнуті заклично пальці,

Я вірю, ти відмовляєшся піти геть без моєї взаємності,

Нам слід повернутися разом, я роздягся, забери мене швидше подалі від землі,

У м'яку постіль, колисай мене на хвилях мрій,

Неси мене в закоханій вологості, я здатен бути вдячним.

Море з безмежністю здибленого прибою,

Море дихаюче вільним і судомним диханням,

Море розсолу життя і завжди відкритих поглинаючих могил,

Ревучих і поривистих штормів, норовливе і витончене море,

Я невіддільний від тебе, я одного рівня з тобою на всіх твоїх рівнях.

Я співучасник твоїх припливів і відпливів, звеличуючий ненависть і примирення,

Звеличуючий коханих і тих, хто засинає, обійнявши один одного.

Я засвідчую їм свою спорідненість,

(Чи я повинен скласти перелік речей в домі і

пропустити сам дім, в якому вони є?)

Я не тільки поет доброчесності, я не менше поет гріховності.

Що тут патякають про чесноти і про недоліки?

Зло штовхає мене вперед і виправлення зла штовхає мене вперед, я стою незворушно,

Я йду не критиканом чи спростовувачем,

Я поливаю коріння всього, що зросло.

Можливо тебе лякає золотуха через незмінно надмірну уяву?

Можливо ти здогадуєшся, що закони світу зайві і недосконалі?

Я шукаю  одну сторону рівноваги і протилежну сторону рівноваги,

Гнучкість теорії надійно допомагає стабільності теорії,

Задуми і справи реальності нас підганяють і стають початком.

Мить, яка приходить до мене вслід за десілліонами* митей,

Вона не краща за цю, що зараз.

Те, що було добром колись чи є добром сьогодні, не таке вже й диво,

Диво завжди і всюди - як можна бути людиною посередньою або невіруючою.

*Десілліон = 10 з тридцятьма трьома нулями

22. Song of Myself

You sea! I resign myself to you also—I guess what you mean,

I behold from the beach your crooked inviting fingers,

I believe you refuse to go back without feeling of me,

We must have a turn together, I undress, hurry me out of sight of the land,

Cushion me soft, rock me in billowy drowse,

Dash me with amorous wet, I can repay you.

Sea of stretch'd ground-swells,

Sea breathing broad and convulsive breaths,

Sea of the brine of life and of unshovell'd yet always-ready graves,

Howler and scooper of storms, capricious and dainty sea,

I am integral with you, I too am of one phase and of all phases.

Partaker of influx and efflux I, extoller of hate and conciliation,

Extoller of amies and those that sleep in each others' arms.

I am he attesting sympathy,

(Shall I make my list of things in the house and skip the house that supports them?)

I am not the poet of goodness only, I do not decline to be the poet of wickedness also.

What blurt is this about virtue and about vice?

Evil propels me and reform of evil propels me, I stand indifferent,

My gait is no fault-finder's or rejecter's gait,

I moisten the roots of all that has grown.

Did you fear some scrofula out of the unflagging pregnancy?

Did you guess the celestial laws are yet to be work'd over and rectified?

I find one side a balance and the antipodal side a balance,

Soft doctrine as steady help as stable doctrine,

Thoughts and deeds of the present our rouse and early start.

This minute that comes to me over the past decillions,

There is no better than it and now.

What behaved well in the past or behaves well to-day is not such a wonder,

The wonder is always and always how there can be a mean man or an infidel.