Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Тао Юаньмін

Повінь

Завмерли в небі хмари, грім гримить,

Дощ зарядив надовго, ллє, і плине,

Куди не подивлюся, все в пітьмі,

Земля давно суціль річна рівнина.

У мене є вино, вино ще є:

Неспішно п’ю край східного вікна.

Про друзів думка суму завдає -

Але ж нема ні воза, ні човна.

 

Flood 
The lingering clouds, rolling, rolling, 
And the settled rain, dripping, dripping, 
In the Eight Directions – the same dusk. 
The level lands – one great river. 
Wine I have, wine I have: 
Idly I drink at the eastern window. 
Longingly – I think of my friends, 
But neither boat nor carriage comes.

 

Категорія: Тао Юаньмін | Додав: Kunigunde (27.06.2014)
Переглядів: 322 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: