Коли я зі служби звільнився,

Мав радість велику з малого,

Як вдасться вином де  розжитись,

То тягнуться ночі не довго.

Увечері чарочку вип’ю,

За нею услід ще чарчину,

Без поспіху і непомітно

Від того вина захмелію.

Відпустить хміль душу на волю -

Я вірші натхненно складаю.

Записую слово за словом

І цим я себе розважаю.

Паперу і туші чимало

Потратив на любу розвагу.

Та бачив, що не вистачало

Цим віршам ні складу, ні ладу.

На поміч я друга покликав,

Бо сам їм не міг дати ради,

Ми разом писали рядки ті,

Й сміялися весело разом.