У краю індиків диких й індичиної погоди

Пам’ятник на постаменті й ми танцюємо круг нього.

Де в історії прекрасній ви знайдете диво ліпше!

Пан гарцює на коні, а коня обсіли миші.

Танець цей не має назви. Назвемо голодним танець.

Миші скачуть від копит аж до вістря шаблі пана.

Прочитаємо на ньому написи на панській мові,

Хай повідають про пана цитр і бубнів дружні дзвони:

Для мишей в зимову стужу хто завбачливо поставив

Пам’ятник цей безкоштовний в честь засновника держави?

Як підкреслює картину, як чудово підіймає

Руку бронзову, якою все на світі зло здолає.

Написано в 1936 році, коли закінчувалася Велика Депресія. Диктатори і завойовники прокладають свій шлях до влади по спинах маленьких людей, яких вони вважають бридкими, як миші.

Макабр (фр. macabre) - середньовіковий танець смерті, який танцювали на цвинтарі, наслідуючи рухи уявного танцю мертвих.

Ймовірно, пам’ятник "Засновнику держави" Джорджу Вашингтону, першому президентові США

Dance of the Macabre Mice

In the land of turkeys in turkey weather
At the base of the statue, we go round and round.
What a beautiful history, beautiful surprise!
Monsieur in on horseback. The horse is covered with mice.

This dance has no name. It is a hungry dance.
We dance it out to the tip of Monsieur's sword,
Reading the lordly language of the inscription,
Which is like zithers and tambourines combined:

The Founder of the Statue. Whoever founded
A statue that was free, in the dead of winter, from mice?

What a beautiful tableau tinted and towering,
The arm of bronze outstretched against all evil