Я завершив свій поєдинок з світом;

І моє тіло, ця стара тварина,

Про все забула.

Часи моїх змагань плодили і вбивали,

І геніальними були самі собою

В досягненні мети.

О, як я повставав

Проти пітьми і сонця, народження і смерті,

Оця стара тварина –

Про задуми і почуття, про враження

Й видовища, які приносить буря –

Про все забула.

Misery of Don Joost

I HAVE finished my combat with the sun;       

And my body, the old animal,  

Knows nothing more.  

The powerful seasons bred and killed, 

And were themselves the genii        

Of their own ends.      

Oh, but the very self of the storm        

Of sun and slaves, breeding and death,

The old animal-           

The senses and feeling, the very sound

And sight, and all there was of the storm-        

Knows nothing more.