Косметика даремна:

ні тіні, ні рум'яна, ні помада, ні туш для вій, -

допомогти не здатні.

Проте я вишукано укладаю волосся,

зап'ястя й шию прикрашаю коштовностями,

це все даремно - немає

враження тієї молодої гарної дівчини,

якою я була

ще донедавна.

Моя чарівність в минулому.

Ніхто не усвідомить краще від мене,

що в цьому віці грайливість

лиш надає мені комічності.

Я знаю це. І все ж

я заглядаю в скло,

немов закохана школярка,

стараючись над кожною деталлю,

що здатна її втішити.

На це немає ради.

Бог Страждущих керує мною на свій розсуд

і випробовує мене

бажанням і приниженням,

моральністю і пристрастю,

відтворенням і руйнуванням,

загибеллю і порятунком.

Steve Kowit "Cosmetics Do No Good"

Cosmetics do no good:

no shadow, rouge, mascara, lipstick —

nothing helps.

However artfully I comb my hair,

embellishing my throat & wrists with jewels,

it is no use — there is no

semblance of the beautiful young girl

I was

& long for still.

My loveliness is past.

& no one could be more aware than I am

that coquettishness at this age

only renders me ridiculous.

I know it. Nonetheless,

I primp myself before the glass

like an infatuated schoolgirl

fussing over every detail,

practicing whatever subtlety

may please him.

I cannot help myself.

The God of Passion has his will of me

& I am tossed about

between humiliation & desire,

rectitude & lust,

disintegration & renewal,

ruin & salvation.