Так стався той невідворотний крок, кінець

Невідання, що починався безневинно,

Коли в беззаборонному саду творець

Заборонив червонобокий плід дитині.

Добувши заборонний плід, ми почали

Дивитися вперед, назад, все далі й далі

Росло безвір'я в нас у ту фатальну мить

Непослуху, і лик його в тумані танув.

Птах, риба або звір не відають безвір'я -

Тільки людина уявляє образ милий

За межами досяжності чуттів; в цій дії

Доленосній є вибору сумнівна сила.

Невідання зробило перший вибір. Дитину

Плачучу поєднують із гнівом деревини.

CECIL DAY-LEWIS "O DREAMS, O DESTINATIONS - 3"

That was the fatal move, the ruination

Of innocence so innocently begun,

When in the lawless orchard of creation

The child left this fruit for that rosier one.

Reaching towards the far thing, we begin it;

Looking beyond, or backward, more and more

We grow unfaithful to the unique minute

Till, from neglect, its features stale and blur.

Fish, bird or beast was never thus unfaithful --

Man only casts the image of his joys

Beyond his senses' reach; and by this fateful

Act, he confirms the ambiguous power of choice.

Innocence made that first choice. It is she

Who weeps, a child chained to the outraged tree.