"І їх залишилося троє

тоді як раніше було чотири

чи два

І тоді залишилось їх два чи чотири."

Так говорив Король.

Ніхто не смів запитати що це означає.

Він здавалось втішався красою

здобутої логіки,

королівська зала віднині злегка променилася

коли сходив він зі свого трону

і зникав вдалині світ,

челядь, мури і хмари,

і возносився він листом паперу

на якому могли розпізнати його образ

в пунктирних лініях чиї крапки розбіглися

і він опинився на місці в історії

де ніщо не має ваги.

І тоді залишився один.

Stairway to the Stars

"And then there were three

whereas before there had been four

or two

And then there were four or two."

Thus spake the King.

No one dared ask what it meant.

He seemed satisfied by the beauty

of the logic that had arrived,

the royal hall now lightly radiant

as he arose from his throne

and the world fell away,

courtiers, battlements, and clouds,

and he rose like a piece of paper

on which his effigy had been traced

in dotted lines whose dots came loose

and flew away to a place in history

where nothing mattered.

And then there was one.