Коли я прокидаюся раніше тебе й твоє

обличчя звернене до мене, голівка

на подушці, й волосся розметалося,

Я маю шанс на тебе задивитися,

коханням вражений і страхом,

що ти відкриєш свої очі,

і сяйво дня тебе злякає.

Але, можливо, коли сяйво згасне,

побачиш ти, як сильно моє серце і думки

до тебе рвуться, їх голоси потрапили у пастку

всередині, як ненароджені майбутні діти,

які не бачили ніколи сяйво дня.

Крізь отвір у стіні спокійно ллється сяйво,

воно як дощ блакитне й синє. Зав'язую шнурки

й спускаюся униз налити каву.

Ron Padgett "Glow"

When I wake up earlier than you and you
are turned to face me, face
on the pillow and hair spread around,
I take a chance and stare at you,
amazed in love and afraid
that you might open your eyes and have
the daylights scared out of you.
But maybe with the daylights gone
you’d see how much my chest and head
implode for you, their voices trapped
inside like unborn children fearing
they will never see the light of day.
The opening in the wall now dimly glows
its rainy blue and gray. I tie my shoes
and go downstairs to put the coffee on