Чжуан-цзи описує чоловіка,

якому наснилося, що він метелик,

а коли він прокинувся,

захотів дізнатися, чи він зараз

не метелик, якому сниться, що він людина.

Я люблю цю ідею,

хоча сумніваюся, що Чжуан-цзи

справді думав, що людина може вважати

себе метеликом,

бо одна річ прокинутися

від сну серед ночі,

а інша  що тобі все життя

сниться, що ти людина.

Я жив усе своє життя

з думкою, що я хлопчик, чоловік,

ще особистість і американець,

і фізичне тіло, і душа,

і, можливо, трохи метелик.

Мабуть слід більше бути метеликом,

тобто рискати по кімнаті

з опуклими очима і великими крилами,

з яких сипеться задушливий порошок

на людей, які скрикують і падають майже

мертвими. Але я б їх рятував

небесною музикою своєї краси

і моєю цілковитою нешкідливістю,

ефірною байдужістю до того, що вони є.

Ron Padgett "Butterfly"

Chaung Tzu wrote about the man

who dreamed he was a butterfly

and when he woke up

wondered if he weren’t now

a butterfly dreaming he was a man.

I love this idea

though I doubt that Chaung Tzu

really thought that a man would think

he is a butterfly,

for it’s one thing to wake up

from a dream in the night

and another to spend your whole life

dreaming you are a man.

I have spent my whole life

thinking I was a boy, then a man,

also a person and an American

and a physical entity and a spirit

and maybe a little bit butterfly.

Maybe I should be more butterfly,

that is, lurch into a room

with bulging eyes and big flapping wings

that throw a choking powder

onto people who scream and fall dead,

almost. For I would rescue them

with the celestial music of my beauty

and my utter harmlessness,

my etherial disregard of what they are.