Це смішно, коли мозок думає про психіку,

ніби коник здатен зрозуміти вертоліт.

Це погана ідея засинати

якщо керуєш вертольотом:

коли ти прокидаєшся, вертоліт зникає

і ти теж, залишений позаду сну,

і немає жодного способу наздогнати,

тому що неможливо утримати втрачене

в цій ситуації. Ви є такими,

якими є, саме в цю мить,

і мозок так лякається, що заплющує очі

і тоді він забуває, що в нього є очі,

і коник, той що вважає

вас вертольотом, стрибає до Вас назад!

Він відважний маленький коник

і він ніколи не спить,

бо надиктований ним вірш це річ,

яка завжди пробуджує, найкраща з усього,

що ти здатен написати чи зробити.

Потім він стрибає геть

Grasshopper

It’s funny when the mind thinks about the psyche,

as if a grasshopper could ponder a helicopter.

It’s a bad idea to fall asleep

while flying a helicopter:

when you wake up, the helicopter is gone

and you are too, left behind in a dream,

and there is no way to catch up,

for catching up doesn’t figure

in the scheme of things. You are

who you are, right now,

and the mind is so scared it closes its eyes

and then forgets it has eyes

and the grasshopper, the one that thinks

you’re a helicopter, leaps onto your back!

He is a brave little grasshopper

and he never sleeps

for the poem he writes is the act

of always being awake, better than anything

you could ever write or do.

Then he springs away.