Моя дорога зникає в пісках

між берегами з гальки й дюнами

літній дощ плаче над моїм життям,

моє життя вислизає і втікає 

наприкінці до свого початку

Мій світ там у зникаючому тумані

якби я зміг вибратися 

за ці далекі мінливі межі

і поселитися у просторі дверей

що відкриваються і закриваються

Samuel Beckett "Untitled"

My way is in the sand flowing
between the shingle and the dune
the summer rain rains on my life,
on me my life harrying fleeing
to its beginning to its end

My peace is there in the receding mist
when I may cease from treading these long shifting thresholds
and live the space of a door
that opens and shuts


je suis ce cour de sable qui glisse
entre le galet et le dune
le pluie d'etre pleur sur ma vie
sur moi ma vie qui me fuit me poursuit
et finira le jour de son commencement

cher instant je te vois
dan ce rideau de brume qui recule
ou je n'aurai plus a fouler ces long seuils mouvants
et vivrai le temps d'une porte
qui s'ouvre et se referme