удосвіта ти мусиш бути тут

і Данте [2] й Логос [3] і всі сфери й таїнства

і місяць затаврований

за межами прозорої мелодії

яка тобою створена тут до світанку

сумним співучим витонченим шовком

спадає на похмурий небозвід арек [4]

ллється на цвіт бамбуку димом алеї

верб

та хто подасть тобі благословенні пальці

підняти з пилу

не буде вручена тобі як дар

її краса повинна явитися мені на простирадлі

утвердивши саму себе наперекір війні

гербів

так мов немає ні сонця ні викриття;

ані володаря

є тільки я і простирадло;

і разом вмерти

[1] Альба - жанр середньовічної лірики трубадурів, зображує таємне побачення лицаря з дружиною сеньйора, перерване ранковою зорею

[2] Данте в супроводі Вергілія піднімається до Предчистилища, місця між раєм і пеклом. В книгах Бекета герої опиняються саме в цьому проміжному просторі, де немає трагічної розв'язки, є тільки дорога, як у трубадура, в нікуди

[3] Логос - закон надприродного світового розуму, протиставляється міфу, тобто знанню ірраціональному, прийнятому на віру

[4] Арека (Areca) — рід рослин родини пальмові (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0)

Samuel Beckett "Alba"

before morning you shall be here

and Dante and the Logos and all strata and mysteries

and the branded moon

beyond the white plane of music

that you shall establish here before morning

grave suave singing silk

stoop to the black firmament of areca

rain on the bamboos flower of smoke alley of

willows

who though you stoop with fingers of compassion

to endorse the dust

shall not add to your bounty

whose beauty shall be a sheet before me

a statement of itself drawn across the tempest of

emblems

so that there is no sun and no unveiling;

and no host

only I and then the sheet;

and bulk dead