Господи й отче живих,

Мертвих і плачучих гірко,

Єдиний чи ні, лихий чи страждалець,

Почуй мене, б'ється моя молитва

Невгамовна, як дощ, безупинно,

Все життя, все маленьке життя.

Господи, ти чи не знаєш її чи не любиш

Якщо смерті дозволиш забрати у мене,

Я відверто говорю тобі:

Ані Бог, ні народ, ні причини,

Ані жодна людина живуща, ніхто,

Ніщо створене чи живуще,

Так не кохав, як кохаю її.

Я за неї тобі не молюся -

Бог не сміє забрати у мене її,

Поцілунки її відібрати, її тіло гнучке.

Я молю кілька років життя,

Відпустити для неї

Доки їй не обридну

чи літа відберуть в неї силу

І я нею втішатися більше не буду.

Її тіло - це мед і пшениця,

Її мова на смак найсолодша;

Її очі в мені викликають бажання,

Її губи жіночні.

Я під ноги її постелю ніжний шовк

своїх днів, щоб ступала по ньому.

Вона тільки торкнеться до мене

І від вроди її обмираю.

Зачаровують тіла обійми,

Важливіші за мудрість і шану.

Тому я не повинен вмирати

Доки буду потрібний для неї.

Здатен зрадити друзів для неї,

І зректися покрову всевишнього!

І все ж, якщо ти так жадаєш крові,

Що навіть їй тебе не зворушити,

Нещасний Бог, не знаючий кохання,

Убий нас двох, вуста в вуста і щастя,

І вдячні ми тебе не проклянемо.

Richard Aldington "Prayer-2"

Lord and father of life,

Of death and of bitter weeping,

One or many, pitiful or cruel,

Hear me, my prayer beating

Like rain importunately, without intermission,

For life, for a little life.

Lord, you know not her or love

If you let death take me,

I will speak outright:

No God, no nation, no cause,

No life of any man, no person,

Nothing created or living,

Do I love as I love her.

I do not ask you for her—

No god can take her from me,

Take her kisses and lithe body.

I ask life, a few years

To pour out for her,

Until she tires of me

Or age loosens her sinews

And I be no more delightful to her.

Her body is honey and wheat,

The taste of her mouth delicate;

Her eyes overcome me with desire,

Her lips are a woman's.

Under her feet I spread my days

As soft silk for her walking.

She touches me with her hands

And I am faint with beauty.

The embraces of her body are wonderful,

They are more to me than wisdom or honours.

Therefore I am not willing to die

Since she needs me.

For her sake I would betray my comrades,

I would rend the vesture of the most high!

Yet if you are so avid of blood

That even she cannot move you,

Poor God without a lover,

Slay us together, mouth to mouth and happy,

And we will thank not curse you.