Вірш до відкриття монумента на честь битви 4 липня 1837 року

На грубому мосту, що гнувся над рікою,

Їх прапор розвівав квітневий вітер,

Колись тут фермери взялись за зброю

І їхні постріли почули в цілім світі.

Давно безжальний ворог віднайшов свій спокій;

Так само вічним сном сплять переможці;

Час зруйнував цей міст своїм потоком

Похмурим, що до моря зніс уламки мосту.

На березі зеленім, над потоком тихим,

Постав сьогодні заповітний камінь

У пам'ять про безсмертний подвиг їхній,

Прийдуть сюди сини вслід за батьками.

Відвага, що тоді героїв надихала

Померти та здобути волю дітям,

Крізь час і простір тихо наказала

Цей обеліск для них і нас установити.

Цей вірш Емерсон написав до встановлення Обеліску в Конкорді, штат Массачусетс, в пам'ять про битву за Конкорд, другу від початку Американської революції. Британське військо висадилося в Бостоні. Північноамериканські колоністи захопили призначений для боротьби з індіанцями британський склад зброї і боєприпасів у Конкорді., Попереджені про можливий наступ британців на Конкорд, колоністи перенесли зброю в інше сховище. Озброєні колоністи зустріли британців біля мосту через річку. Британці розраховували на зброю з арсеналі в Конкорді, тому мали недостатньо боєприпасів. Вони програли битву, яка могла стати для них катастрофою, якби не прибула підмога..

Емерсон жив у Конкорді менше ніж за сто кроків від місця, де відбулася битва.

Ralf Waldo Emerson "Concord Hymn"

Sung at the Completion of the Battle Monument, July 4, 1837

By the rude bridge that arched the flood,

Their flag to April’s breeze unfurled,

Here once the embattled farmers stood

And fired the shot heard round the world.

The foe long since in silence slept;

Alike the conqueror silent sleeps;

And Time the ruined bridge has swept

Down the dark stream ruined bridge.

On this green bank, by this soft stream,

We set today a votive stone;

That memory may their deed redeem,

When, like our sires, our sons are gone.

Spirit, that made those heroes dare

To die, and leave their children free,

Bid Time and Nature gently spare

The shaft we raise to them and thee.