Є порада, яка важлива будь-якому літератору,

Авторам слід обмежити порівняня і метафори.

Авторам всіх рас, будь то греки, тевтонці, кельти чи римляни

Важко не називати щось тим, чим воно тільки ввижається,

а треба робити все, щоб сказати, воно є не цим, а чимось подібним.

Ось як розуміти таке, коли нам повідомляється,

Що цей асирієць спустився, як в кошару вовк? (2)

По-перше, Джордж Гордон Байрон добре знав у такому толк,

і розумів, що ассирієць був не один, а було їх багато.

Однак надмір аргументів здатен викликати апоплексичний шок

і в такий спосіб може довголіттю заважати.

Заради стислості ми дозволимо одному асирійцю залишатись,

Хай буде сяяти пурпуром і золотом один асирієць з когорт,

але про що думав поет, коли казав, він зійшов як в кошару вовк?

На небі й землі значно більше речей, ніж наші філософи намудрували.

Але як вони у вовка якісь золоті й пурпурні когорти уявляли.

Ні-ні, лорде Байроне, щоб я повірив, що той ассирієць був

справді як вовк, слід надати докази якісь;

Чи бігав він на чотирьох лапах, чи мав волохатий хвіст,

      велику червону пащу, великі білі ікла, чи говорив "Вау-вау"?

Я думаю, це все малоймовірно, і найбільше, про що ви сказати вправі,

що когорти асирійські зійшли, як багато когорт асирійських,

які надумали знищити єврейське військо.

Але це було б надто просто для Байрона, ні, йому довелося вигадувати образну мову

       і потім її інтерполювати.

В результаті, коли згадують ветхозавітних воїнів, люди кажуть: "О так, їх було багато,

      вовки, одягнені в пурпур і золото, їх з'їли".

Це те, що поети від Гомера до Теннісона постійно робили:

      вони завжди порівнювали жінок і лілії, телятину й оленину,

           і завжди казали, що сніг - це біла ковдра після зимової хуртовини.

О так, гаразд, ти спи під шестидюймовою ковдрою сніжною,

а я - під півдюймовою непоетичною ковдрою, побачимо, яка з них буде теплішою.

І, гадаю, тоді розвіється розуміння туман,

Який складається з багатьох метафор і порівнянь.

(1) Гамлет. Бачите ви он ту хмарку, що так нагадує верблюда? / Полоній.  Далебі, чисто як верблюд. / Гамлет. По-моєму, схоже на ласицю. / Полоній. Справді, спина точнісінько як у ласиці. / Гамлет. Або як у кита? / Полоній. Достеменно як у кита. (Шекспір "Трагедія Гамлет, принц данський", дія 3, сцена 2, переклав Леонід Гребінка)

HAMLET. Do you see yonder cloud that's almost in shape of a camel? / LORD POLONIUS. By the mass, and 'tis like a camel, indeed. / HAMLET. Methinks it is like a weasel. / LORD POLONIUS. It is backed like a weasel. / HAMLET. Or like a whale? / LORD POLONIUS. Very like a whale. (William Shakespeare "The Tragedy of Hamlet, Prince of Denmark" Act 3, Scene 2)

(2) Асирієць спустився, як в кошару вовк,

золото й пурпур у сяйві його когорт;

Зорями в морі їхні списи блистіли,

Ніч в Галілею котила сині хвилі.

 (Лорд Байрон " Знищення Санхеріва")

The Assyrian came down like the wolf on the fold,

And his cohorts were gleaming in purple and gold;

And the sheen of their spears was like stars on the sea,

When the blue wave rolls nightly on deep Galilee.

(Lord Byron "The Destruction Of Sennacherib")

У 701 р. до н.е. в Іудеї спалахнуло повстання під проводом царя Хізкії. У відповідь другий цар з династії Саргонідів Санхерів зруйнував кілька міст Іудеї і взяв у осаду Єрусалим, але несподівано повернувся до Ніневії. Ця подія описана Геродотом і кількома біблейськими авторами. Згідно з Біблією осада не вдалася, бо Ангел явився вночі і знищив 185 тисяч воїнів асирійських.

Paul Gustave Doré Bible: Sennacherib's Army Is Destroyed (2King 19:20-35), 1866, engraving, Private Collection (https://en.wikipedia.org/wiki/Gustave_Dor%C3%A9%27s_illustrations_for_La_Grande_Bible_de_Tours, 103)

Поль Гюстав Доре Біблія: Знищення армії Санхеріва (2 Книга царів 19:20-35, переклад Івана Огієнка), 1866, гравюра, приватна колекція

32 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле!

33 Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!

34 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба!

35 І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!..(Друга Книга царів 19:20-35, переклад Івана Огієнка https://www.truechristianity.info/ua/bible/2_kings_ua.php)

Ogden Nash "Very Like a Whale"

One thing that literature would be greatly the better for

Would be a more restricted employment by authors of

simile and metaphor.

Authors of all races, be they Greeks, Romans, Teutons or

Celts,

Can't seem just to say that anything is the thing it is but have

to go out of their way to say that it is like something

else.

What does it mean when we are told

That the Assyrian came down like a wolf on the fold?

In the first place, George Gordon Byron had had enough

experience

To know that it probably wasn't just one Assyrian, it was a

lot of Assyrians.

However, as too many arguments are apt to induce

apoplexy and thus hinder longevity,

We'll let it pass as one Assyrian for the sake of brevity.

Now then, this particular Assyrian, the one whose cohorts

were gleaming in purple and gold,

Just what does the poet mean when he says he came down

like a wolf on the fold?

In heaven and earth more than is dreamed of in our

philosophy there are a great many things,

But I don't imagine that among them there is a wolf with

purple and gold cohorts or purple and gold anythings.

No, no, Lord Byron, before I'll believe that this Assyrian

was actually like a wolf I must have some kind of proof;

Did he run on all fours and did he have a hairy tail and a

big red mouth and big white teeth and did he say Woof

woof woof?

Frankly I think it very unlikely, and all you were entitled to

say, at the very most,

Was that the Assyrian cohorts came down like a lot of

Assyrian cohorts about to destroy the Hebrew host.

But that wasn't fancy enough for Lord Byron, oh dear me

no, he had to invent a lot of figures of speech and then

interpolate them.

With the result that whenever you mention Old Testament

soldiers to people they say Oh yes, they're the ones that

a lot of wolves dressed up in gold and purple ate them.

That's the kind of thing that's being done all the time by

poets, from Homer to Tennyson;

They're always comparing ladies to lilies and veal to venison,

And they always say things like that the snow is a white

blanket after a winter storm.

Oh it is, is it, all right then, you sleep under a six-inch

blanket of snow and I'll sleep under a half-inch

blanket of unpoetical blanket material and we'll see

which one keeps warm,

And after that maybe you'll begin to comprehend dimly

What I mean by too much metaphor and simile.