Не вірю, що іншого світу не буде,

Що більше не зможемо поруч сидіти

і нового вірша читати для друга

десь високо в горах, сховавшись від світу.

Ти станеш Ду Фу там, а я Бо Цзюй-і,

і з Місяця буде Володарка Мавп

сміятись над нами, що ми очманіли,

від снігу, який на гілках осідає.

Можливо сьогодні ми справді хмільні?

Чи в юності трави інакше буяли!

Як Місяць в безлюддя зійде уночі,

це буде прикмета недобра для нас,

що нашому цвіту закінчився час.

Frank O’Hara „To John Asbery”

I can it believe there is not
another world where we will sit

and read new poems to each other
high on mountain in the wind.
You can be Tu Fu, I ll be Po Chu Li
and Monkey Lady ll be in the moon,
smiling at our ill-fitting heads
as we watch snow settle on a twig.
Or shell we really gone? This
is not the grass I saw in my youth!
And if the moon, when it rises
tonight, is empty-a bad sign,
meaning You go, like the blossoms.