Головна » Статті » Поезія » З англійської |
Вони кажуть, що море холодне, але в морі є найпалкіша, найшаленіша, найсміливіша кров.
Всім китам на великих глибинах, жарко так, що вони намагаються раз у раз запірнути поглибше, поглибше під айсберги. Антарктичні кити, кашалоти, вбивці молотоглаві, вони фонтанують, фонтанують, видихають гаряче, потужне, біле дихання моря!
Їх гойдає, гойдає, відчування безсмертя віків на глибинах семи морів, їх в солоних морях закружляє оп'яняюча насолода, а в тропічних морях від кохання шаленіють вони, їх хвилюють нестримні могутні бажання, як у богів. І лягає з своєю подругою бик-гігант в бездні синього моря, і гора натискає на гору від закоханості у життя: і з ревучої суті нутряного червоного моря китової крові виходить довге вістря напружене й сильне, і закручує вир, і знаходить свій спокій у обіймах і ласках самиці, у шаленім єднанні з бездонністю тіла.
Й по мосту із міцного китового фалоса, який з'єднує дивом китів, Під водою архангели вогненні ходять взад і вперед, Проходять блаженства архангели від нього до неї, величавими херувимами що чекають китів в океані, у підпертому хвилями моря величному раї китів, як заведено здавна. І гігантська китова матір мріє, лежачи, про сосунків, про беззахисних китенят, І замріяні дивні китові очі не заплющаться у воді від початку і до завершення.
І збирають у коло китові самці китенят і самиць, коли їм на одвічній поверхні потопу небезпека грозить, і величними гнівними Серафимами захищають їх від загрози, й пригортають до себе громади кохання. І все це відбувається в морі, у солоній воді, де також Бог - любов, тільки безмовна: І дружина кита Афродіта Найщасливіша серед щасливих!
І Венера вистрибує з рибами, і їй радісно бути дельфіном, красуватися серед дельфінів, і на морі з самцями тунця вона горда й щаслива самиця, І з ріднею щасливою гнеться, наче темна веселка блаженства у морі. Whales Weep Not! | |
Переглядів: 209 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |