Настане час

коли, окрилений,

себе самого привітаєш з прибуттям

у свої власні двері, у своє власне дзеркало

і посміхнешся ти до іншого привітно,

і скажеш, тут сідай. Поїж.

Ти знов полюбиш незнайомця, що був тобою.

Налий вина. Дай хліба. Своє серце поверни

йому, чужинцеві, якого ти любив

усе своє життя, яким ти нехтував

заради іншого, хто твоє серце розумів.

З книжкової полиці дістань закохані листи,

світлини, безнадійні записи,

відділи свій власний образ від дзеркала.

Сідай. Насолодись своїм життям.

Derek Walcott "Love after Love"

The time will come

when, with elation

you will greet yourself arriving

at your own door, in your own mirror,

and you will smile at the other’s welcome,

and say, sit here. Eat.

You will love again the stranger who was your self.

Give wine. Give bread. Give back your heart

to itself, to the stranger who has loved you

all your life, whom you ignored

for another, who knows you by heart.

Take down the love letters from the bookshelf,

the photographs, the desperate notes,

peel your own image from the mirror.

Sit. Feast on your life.