Між листя в схованці зелено-золотій,

Невидимий серед дерев і квітів,

Де поцілунок спить у розкошах цвітінь,

Крізь плетиво завіс яскравих літніх

Фавн налякає виблиском очей нежданим.

У квіт червоний вмочить зуби білі -

Уп’ється  доп’яну вином, як кров, багряним

І зарегоче, сидячи на гіллі.

Коли він білкою проворною біжить,

Услід за ним тремтить від сміху листя.

Дивись, як снігуром сполоханим летить

У тишу хащ цілунок золотистий.

Tête de faune

Dans la feuillée, écrin vert taché d'or,
Dans la feuillée incertaine et fleurie
De fleurs splendides où le baiser dort,
Vif et crevant l'exquise broderie,
 

Un faune effaré montre ses deux yeux
Et mord les fleurs rouges de ses dents blanches.
Brunie et sanglante ainsi qu'un vin vieux
Sa lèvre éclate en rires sous les branches.
  

Et quand il a fui - tel qu'un écureuil -
Son rire tremble encore à chaque feuille
Et l'on voit épeuré par un bouvreuil
Le Baiser d'or du Bois, qui se recueille.