Приходить вечір із далеких далей

з безмовного засніженого бору.

до шибок зимну щоку притуляє,

вслухається, що за вікном говорять.

І затихають в кожному будинку,

задумались на стільчиках старі,

неначе королеви, матері

наказують спинити дітворі

її забави. Челядь в цій порі

вже не снує. Блукає вечір у дворі,

і прислухаються до нього зсередини.

DER ABEND KOMMT 
Der Abend kommt von weit gegangen
durch den verschneiten, leisen Tann.
Dann presst er seine Winterwangen
an alle Fenster lauschend an.

Und stille wird ein jedes Haus;
die Alten in den Sesseln sinnen,
die Mütter sind wie Königinnen,
die Kinder wollen nicht beginnen
mit ihrem Spiel. Die Mägde spinnen
nicht mehr. Der Abend horcht nach innen,
und innen horchen sie hinaus