Нарешті ми удвох і гості звані

не стануть нам сьогодні на заваді.

Причепурись, на свято нашого кохання

приніс тобі троянди полум’яні,

вплети в волосся вогненні троянди.

Вдягни бабусині старинні шати,

Для них рукава в пишних буфах шили.

Одного разу зможеш ти мені сказати:

у складках залишились аромати -

бабуся це вдягала на весілля.

Zum Fest
Heut sind wir endlich allein, und von Gästen 
droht uns ganz sicher heut keine Gefahr. 
Schmück dich, mein Kind, zu der Liebe Festen, 
rote Rosen stehn dir am besten, 
rote Rosen steck dir ins Haar.

Und das Kleid nimm aus Großmutters Tagen, 
mit den Ärmeln luftig gepufft. 
Einmal kamst du mirs selber sagen: 
Großmutter hats bei der Hochzeit getragen. -
Und in den Falten liegt noch der Duft.