В них голос втомлений у всіх

і світлі душі без покриву.

І пристрасть (рівно як і гріх)

приходить часом в їхні мрії.

На вид подібні між собою;

в садах небесних мовчазні,

і як багато недомовок

таять їх справи і пісні.

Лиш тільки крила розправляли,

За ними буря поставала:

неначе Бог прийшов у давні

дні рукотворного діяння

у книзі сутінній Начала.

Die Engel 
Sie  haben  alle  müde  Münde 

und  helle  Seelen  ohne  Saum. 

Und  eine  Sehnsucht  (wie  nach  Sünde) 

geht  ihnen  manchmal  durch  den  Traum. 

Fast  gleichen  sie  einander  alle; 

in  Gottes  Gärten  schweigen  sie, 

wie  viele,  viele  Intervalle 

in  seiner  Macht  und  Melodie. 

Nur  wenn  sie  ihre  Flügel  breiten, 

sind  sie  die  Wecker  eines  Winds: 

als  ginge  Gott  mit  seinen  weiten  

Bildhauerhänden  durch  die  Seiten 

im  dunklen  Buch  des  Anbeginns.