З блакиті, яку ще жадає мій погляд, напився як перше.

Зі сліду твоєї ноги я напився й побачив:

ти сієш для мене крізь пальці перлини, безсонна!

Безсонна, як всі, про яких забувають.

Ти сієш: град чорний печалі

Падає в хустку, всю білу від змахів прощальних.

Vom Blau

Vom Blau, das noch sein Auge sucht, trink ich als erster.

Aus deiner Fußspur trink ich und ich seh:

du rollst mir durch die Finger, Perle, und du wächst!

Du wächst wie alle, die vergessen sind.

Du rollst: das schwarze Hagelkorn der Schwermut

fällt in ein Tuch, ganz weiß vom Abschiedwinken.