Вона волосся чеше, як причесують покійних:

Вона під блузкою осколок носить синій.

Вона осколок світу носить на шнурочку.

Вона слова всі знає й лиш регоче.

Вона ллє посмішки свої у винну чашу:

Ти мусиш, випивши її, у світі стати.

Ти відображення, яке вона в осколку бачить,

Схилившись над життям, сенс відшукати.

SIE KÄMMT ihr Haar

SIE KÄMMT ihr Haar wie mans den Toten kämmt:

sie trägt den blauen Scherben unterm Hemd.

Sie trägt den Scherben Welt an einer Schnur.

Sie weiß die Worte, doch sie lächelt nur.

Sie mischt ihr Lächeln in den Becher Wein:

du mußt ihn trinken, in der Welt zu sein.

Du bist das Bild, das ihr der Scherben zeigt,

wenn sie sich sinn end übers Leben neigt.