Кора нічних дерев, не заржавіла міра,

нагадує про дати, імена, серця.

Заснуло слово, до якого дослухались,

і заховалось під покровами листа:

його ворожка-осінь зчаклувала,

і руку чарівну, яка його знайшла,

цілують свіжі, наче маки забуття, уста.

DIE EWIGKEIT

Rinde des Nachtbaums, rost geborene Messer

flüstern dir zu die Namen, die Zeit und die Herzen.

Ein Wort, das schlief, als wir hörten,

schlüpft unters Laub:

beredt wird der Herbst sein,

beredter die Hand, die ihn aufliest,

frisch wie der Mohn des Vergessens der Mund, der sie küßt.