Ти теж скажи,

скажи як при прощанні,

Промов свої  закляття.

Скажи -

Я ще не відрізняю Ні від Так.

Своєму рішенню дай сенс,

дай йому тінь.

Дай йому вдосталь тіні,

Дай її так багато,

як ти розсіюєш круг себе, біліючи між

північчю і полуднем і північчю.

Дивлюсь навколо:

Глянь, як все дзвенить бадьоро –

Про смерть! Живуще!

Правдивий той, хто розмовляє з тінню.

Ось тільки зменшується місце, що ти займаєш:

Куди тепер, розсіюється тінь, куди?

Підводжуся. Наосліп вгору.

Ти слабшаєш, тонкий, незнаний!

Тонкий: як нитка,

яка донизу тягне зірку:

щоб плавала внизу, внизу,

де видно, що вона пливе: у  пустоті

серед зрадливих слів.

SPRICH AUCH DU

Sprich auch du,

sprich als letzter,

sag deiner Spruch.

Sprich –

Doch scheide das Nein nicht vom Ja.

Gib deinem Spruch auch den Sinn:

gib ihm den Schatten.

Gib ihm Schatten genug,

gib ihm so viel,

als du um dich verteilt weißt zwischen

Mittnacht und Mittag und Mittnacht.

Blicke umher:

sieh, wie’s lebendig wird rings –

Beim Tode! Lebendig!

Wahr spricht, wer Schatten spricht.

Nur aber schrumpft der Ort, wo du stehst:

Wohin jetzt, Schattenentblößter, wohin?

Steige. Taste empor.

Dünner wirst du, unkenntlicher, feiner!

Feiner: ein Faden,

an dem er herab will, der Stern:

um unten zu schwimmen, unten,

wo er sich schimmernd sieht: in der Dünnung

wandernder Worte.