Майклу Найману

Коли приходить тиша і тюльпан втрачає голову:

Хто подолає?

Хто програє?

Хто виглядатиме в вікно?

Хто першим назове її ім'я?

Це той, який тримає моє волосся.

Він так тримає, як примають руки смерть.

Він так тримає, як його тримало небо в рік, коли я покохав.

Він так тримає, як тримають з марнославства.

Він подолає.

Він не програє.

Він у вікно не виглядає.

Він не назве її ім”я.

Це той, у кого мої очі.

Він має їх, доки закриті двері.

Він їх тримає, як на пальцях перстні.

Він їх тримає, як осколки щастя і сапфіри:

він був вже моїм братом восени,

він уже лічить ночі й дні.

Він подолає.

Він не програє.

Він у вікно не виглядає.

Він у кінці назве її ім”я.

Це той, хто має те, що називаю.

Він у руках немов тягар тримає.

Він, мов годинник, їй несе найгірший час.

Несе це від порогу до порогу, він не зупиниться.

Він не здолає.

Він програє.

Він виглядає у вікно.

Він у кінці назве її ім”я.

Він безголовим став разом з тюльпаном.

Chanson einer Dame im Schatten

                                   Michael Nyman

Wenn die Schweigsame kommt und die Tulpen köpft:

Wer gewinnt?

Wer verliert?

Wer tritt an das Fenster?

Wer nennt ihren Namen zuerst?

Es ist einer, der trägt mein Haar.

Er trägts wie man Tote trägt auf den Händen.

Er trägts wie der Himmel mein Haar trug im Jahr, da ich liebte.

Er trägt es aus Eitelkeit so.

Der gewinnt.

Der verliert nicht.

Der tritt nicht ans Fenster.

Der nennt ihren Namen nicht.

Es ist einer, der hat meine Augen.

Er hat sie, seit Tore sich schliessen.

Er trägt sie am Finger wie Ringe.

Er trägt sie wie Scherben von Lust und Saphir:

er war schon mein Bruder im Herbst;

er zählt schon die Tage und Nächte.

Der gewinnt.

Der verliert nicht.

Der tritt nicht ans Fenster.

Der nennt ihren Namen zuletzt.

Es ist einer, der hat, was ich sagte.

Er trägts unterm Arm wie ein Bündel.

Er trägts wie die Uhr ihre schlechteste Stunde.

Er trägt es von Schwelle zu Schwelle, er wirft es nicht fort.

Der gewinnt nicht.

Der verliert.

Der tritt an das Fenster.

Der nennt ihren Namen zuerst.

Der wird mit den Tulpen geköpft.