Головна » Статті » Поезія » Пауль Целан |
Осінь
Старанно опадає лист з ясена хмари з візками сліз
Гравій року Стирає підошви поспішним братам.
Тут й на тім світі тільки лики і айстри темніють. Та не знаходять розради повіки і вії.
Мінливі ночі Несуть мене від тебе до тебе.
Herbst Ängstlich sinkt mit dem Laub der Esche Gewölk in den Karren der Jammernden
Der Kies der Jahre ritzt die Sohlen des eilenden Bruders.
Hier und drüben dunkeln nun Antlitz und Aster. Doch Wimper und Lid vermissen den Augentrost.
In den wechselnden Nächten weh ich von dir zu dir. | |
Переглядів: 248 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |