Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Пауль Целан

Осінь

Старанно

опадає лист з ясена

хмари з візками сліз

 

Гравій року

Стирає підошви поспішним братам.

 

Тут й на тім світі

тільки лики і айстри темніють.

Та не знаходять розради повіки і вії.

 

Мінливі ночі

Несуть мене від тебе до тебе.

 

Herbst

Ängstlich

sinkt mit dem Laub der Esche

Gewölk in den Karren der Jammernden

 

Der Kies der Jahre

ritzt die Sohlen des eilenden Bruders.

 

Hier und drüben

dunkeln nun Antlitz und Aster.

Doch Wimper und Lid vermissen den Augentrost.

 

In den wechselnden Nächten

weh ich von dir zu dir.

Категорія: Пауль Целан | Додав: Kunigunde (08.01.2017)
Переглядів: 248 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: