Головна » Статті » Поезія » Пауль Целан |
Осико, листя твоє білим здається в пітьмі. Мамині коси не побіліють ніколи. Україна зелена така, як кульбаба. Мама білява моя не вернулась додому. Замреш над криницею хмарою дощовою? Мама тиха моя плаче за всіми. Зоряна куле, ти обійми золотою спіраллю. Серце моєї матусі болить від свинцю. Двері дубові, хто з петель зірвав вас? Ніжна матуся моя не може прийти. Мати Пауля Целана, Фрідеріка Анчель (1895 - 1942?), загинула взимку 1942 - 1943 р. в Михайлівці, німецькому концтаборі в Україні Espenbaum, dein Laub blickt weiß Espenbaum, dein Laub blickt weiß ins Dunkel. Löwenzahn, so grün ist die Ukraine. Regenwolke, säumst du an den Brunnen? Runder Stern, du schlingst die goldne Schleife. Eichne Tür, wer hob dich aus den Angeln? | |
Переглядів: 238 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |