Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Оліверіо Хірондо

Городнє пугало, частина 18

Плакати палючими сльозами.

Плакати потоками.

Плакати обідаючи.

Плакати уві сні.

Плакати перед дверима і в порту.

Плакати привітністю і жовтизною.

 

Відкрити крани,

шлюзи для сліз.

промочити душу,

сорочку.

Затопити тротуари й алеї,

і рятуватися, вплав, від наших сліз.

 

Відвідувати курси антропології,

плачучи.

Святкувати дні народження рідних,

плачучи.

Пересікати Африку,

плачучи.

 

Плакати як какуй*,

як крокодил...

якщо правда,

що какуї і крокодили

повік не перестануть плакати.

 

Виплакати все,

але виплакати щиро.

Виплакати носом

колінами.

Виплакати нутром,

словами.

 

Плакати коханням,

огидою,

втіхою.

Плакати фраком,

зневірою, слабкістю.

Плакати вигадливо,

спогадами.

Плакати всі безсонні ночі і всі дні!

* Какуй (гігантська дрімлюга) - нічний хижий птах родини дрімлюгових. Згідно з легендою, колись давно жили-були брат і сестра. Брат був добрим, а сестра злою. Брат приносив додому дикі плоди з лісу, а сестра тільки злилася і ображала його. Якось брат повернувся додому втомлений і голодний і попросив сестру дати йому меду. Сестра натомість принесла холодної води і вилила її перед ним.

Брат задумав її покарати Для цього покликав її в джунглі збирати мед. Знайшли вони дерево квебрахо, в дуплі якого жили бджоли. забралися на дерево і набрали меду. Брат почав спускатися з дерева і за собою обрубав усі гілки, щоб сестра не змогла за ним спуститися. Залишилася дівчина на дереві одна-однісінька. Настала страшна ніч. Дівчина налякалася і плакала. Минав час. І раптом вона з жахом помітила, що пальці її ніг перетворилися на кігті, руки стали крилами, а тіло покрилося пір’ям. Вона перетворилася на птаха какуя. Відтоді щоночі вона літає лісом і  жалібно кличе свого брата.

http://animalworld.com.ua/news/Seryj-ispolinskij-kozodoj-ili-seryj-lesnoj-kozodoj-lat-Nyctibius-griseus-

Oliverio Girondo “Esantajaros Part 18”
Llorar a lagrima viva.
Llorar a chorros.
Llorar la digestion.
Llorar el sueno.
Llorar ante las puertas y los puertos.
Llorar de amabilidad y de
amarillo .

Abrir las canillas,
las compuertas
del llanto.
Empaparnos el alma,
la camiseta.
Inundar las veredas y los paseos,
y salvarnos, a nado, de nuestro llanto.

Asistir a los cursos de antropologia,
llorando.
Festejar los cumpleanos familiares,
llorando.
Atravesar el Africa,
llorando.

Llorar
como un cacuy,
como un cocodrilo...
si es verdad
que los cacuyes y los cocodrilos
no dejan nunca de llorar.

Llorarlo todo,
pero llorarlo bien.
Llorarlo con la nariz,
con las rodillas.
Llorarlo por el ombligo,
por la boca.

Llorar de amor,
de hastio,
de alegria.
Llorar de frac,
de flato, de flacura.
Llorar improvisando,
de memoria.
Llorar todo el insomnio y todo el dia!

Категорія: Оліверіо Хірондо | Додав: Kunigunde (16.01.2016)
Переглядів: 284 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: