Коли мила дівчина роздягається

і вкладається в ліжко з вовком

- одягненим в бабусину нічну сорочку -

ми всі думаємо, що в глибині душі вона хоче,

щоб звір проковтнув жертву,

тому що ніхто, маючи очі на лобі,

не міг прийняти злого вовка

за стару бабцю, а менше за все

Капелюшок, яка була онукою

старої бабці, про яку мова. І за формою, і за змістом

вам вже слід прпинити нести дурниці

і прийти до такого ж висновку,

як Бруно Беттельхейм у Психоаналізі

доленосних казок, а саме,

що лягаючи в ліжко motu proprio

і не намагаючись втекти,

дівчина хоче саме лягти

зі звіром, запропонувати йому те, що має

- це не тільки пиріг і горщик масла -

і нарешті перетворитися на жінку.

Proprio motu  (лат.) - за власною ініціативою. Ця формула використовувалася в практиці папських рескриптів у стосунках з іноземними державами, коли папа римський не відповідав на пропозицію, а вирішував справу з нуля, ніби до цього часу ніяких проектів і пропозицій не отримував.

CAPERUCITA FEROZ

Cuando la dulce niña se desnuda

y se mete en la cama con el lobo

—que lleva el camisón de la abuelita—,

todos pensamos que en el fondo quiere

que el animal consume el sacrificio,

porque nadie con ojos en la cara

podría confundir a un lobo fiero

con una vieja chocha, y menos alguien

como Caperucita, que es la nieta

de la vieja en cuestión. De forma y modo

que hay que dejarse ya de tonterías

y llegar a la misma conclusión

que Bruno Bettelheim en Psicoanálisis

de los cuentos de hadas, a saber,

que, al meterse en la cama motu proprio

y no hacer movimiento para huir,

lo que quiere la niña es acostarse

con la bestia, ofrecerle lo que tiene

—que no es solo la roja caperuza,

el pastel y el tarrito de manteca—

y acabar convirtiéndose en mujer.