Головна » Статті » Поезія » Луїс Альберто де Куенка |
Чи ти відчиниш мені двері? Важливо уявляти, що принесеш ти. Або чого не принесеш. Чи що залишиться у параклаузитироні [1]. Все літо я провів в фантазіях, як ти підходиш до дверей, як возишся з замками, як зрештою являєшся мені і кажеш: "Заходь, не залишайся тут. Ніч довга, нескінченна. [2] Не сплять ніколи в цьому домі." [1] Параклаузитирон - форма любовного вірша, в якому закоханий оплакує двері, які відділяють його від коханої. https://360wiki.ru/wiki/CIL_4.5296 [2] "Дуже довга ця ніч безконечна, й не час нам у домі/ Спати." (Гомер, "Одіссея", Пісня 11, 330. Цими словами Алкіной заохочував Одіссея продовжити розповідь про свої мандри https://ae-lib.org.ua/texts/homer__odyssey__ua.htm#11)
PUERTA CERRADA ¿Me abrirías la puerta? Era importante pensar qué llevarías puesto entonces. O qué no llevarías. O si aquello se quedaría en un paraklausíthyron. Pasé todo un verano imaginando cómo te dirigías a la puerta, cómo manipulabas los cerrojos, cómo, al fin, te mostrabas a mi vista y me decías: «Pasa, no te quedes ahí. La noche es larga, interminable. En esta casa no se duerme nunca.»
| |
Переглядів: 93 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |