Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Луїс Альберто де Куенка

Взаємні зізнання

Настав час взаємних

зізнань. Не дивлячись один одному в очі.

Земля стала його єдиним горизонтом.

Коли заговорила вона, він підвів погляд

і побачив, як виникли туманні речі,

темний і втаємничений рот,

справи, які варто було загорнути

в брудну газету і поховати

вночі в пливучому піску,

який оточив дім Ашера. Потім

заговорив він, коли вона перервала

свій докучливий перелік, і вони помінялися

ролями,  тепер вона дивилася на нього,

а він шукав прихистку в безодні.

Він розповідав їй все,  і з його горла

явилися небачені тварі,

які завалили колодязі і фонтани

їхнього кохання і скасували майбутнє.

Настав час сигарет,

і вони вперше глянули одне одному

в очі після тривалого часу,

і вони зрозуміли, що не старітимуть

разом, що завжди будуть самотні,

і що ніколи не зможуть забути.

"Падіння дому Ашерів" - повне тайни і жаху оповідання Едгара Аллана По, вперше надруковане у вересні 1839 року.

 

CONFESIÓN GENERAL

Llegó el momento de las confesiones

mutuas. No se miraban a los ojos.

El suelo era su único horizonte.

Cuando ella hablaba, él levantó la vista

y vio cómo surgían cosas turbias,

oscuras y secretas de su boca,

cosas que bien podrían ser envueltas

en periódicos sucios y enterradas

de noche en las arenas movedizas

que rodean la casa Usher. Luego

habló él, cuando ella interrumpió

su horrible letanía, y los papeles

se invirtieron, pues ella lo miraba

y él buscaba cobijo en el abismo.

Todo se lo contó, mientras surgían

de su garganta bichos innombrables

que cegaban los pozos y las fuentes

de su amor y abolían el futuro.

Llegó el momento de los cigarrillos,

y se miraron por primera vez

a los ojos después de tanto tiempo,

y supieron que no envejecerían

juntos, y que estarían siempre solos,

y que nunca podrían olvidarse.

Категорія: Луїс Альберто де Куенка | Додав: Kunigunde (09.02.2022)
Переглядів: 92 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: