Ніщо, ні беззвучний жах, ні гуркочуча

правда, ні гірка маска сумніву,

ні ця пожежа в хащах мого тіла,

яка погрожує ніколи не згаснути,

ні це моторошне видіння, яке жахає

мої очі і катує мій мозок,

ні жорстока гра, ні вогонь, який руйнує

інше видіння гармонії і сили,

ні твої слова, ні твої рухи,

ні та безплідна сторона твоєї вулиці,

не дозволять спалахнути на твоїй стороні

світлу, яке дає життя і дарує смерть:

рано чи пізно твоя рана закровоточить,

і не стане можливості для розмов.

La herida

NADA, ni el sordo horror, ni la ruidosa

verdad, ni el rostro amargo de la duda,

ni este incendio en la selva de mi cuerpo

que amenaza con no extinguirse nunca,

ni la terrible imagen que golpea

mis ojos y tortura mi cerebro,

ni el juego cruel, ni el fuego que destruye

esa otra imagen de armonía y fuerza,

ni tus palabras, ni tus movimientos,

ni ese lado salvaje de tu calle,

impedirán que encienda en tu costado

la luz que da la vida y da la muerte:

tarde o temprano sangrará tu herida,

y no será momento de hacer frases.