Для Фернандо і Наоко

Сосекі [1], наш маленький тигр, пішов,

з квитком в один кінець відвідати Аїд

і білі луки, де розцвітають асфоделі,

де навіть королі сумні й вважають,

що краще бути слугами вгорі. ніж королями

унизу [2], де владарює забуття, і тіні

висять над світом, й ніколи не світає.

І Замок Холоду з його жуками скарабеями

з повадками драконів, з його погруддями Сіддхартхи[3]

і тисячами книг без нього лишились самотніми.

Бажає Бастет[4], богиня-кішка древнього Єгипту,

Сосекі захищати  в домі темряви

і дарувати вічну пам'ять його господарям,

які живим його любили і люблять досі

мертвим, і скільки житимуть, любитимуть його.

[1] Епітафія котові написана на смерть кота Фернандо Санчеса Драго, друга Луїса Альберто де Куенка, за зразком епітафії на смерть горобця Лесбії, коханої Катулла.

[2]  В Аїді Одіссей намагається втішити Ахілла, нагадуючи його славу героя в житті і його царювання зараз у країні мертвих: "Від тебе, Ахілле, немає щасливішого серед смертних: живого шанували ми тебе як бога, і тут ти владарюєш над всіми тінями, тобі на смерть не варто нарікати, Ахілле богорівний." І син Пелея відповів йому: "Не намагайся, Одіссею, утішити мене, я краще хотів би бути наймитом у бідного оратая, але живим, ніж царювати тут над всіми тінями" (Гомер "Одіссея", Пісня 11)

[3] Сіддха́ртха - роман Германа Гессе вперше виданий 1922 року. Дія книги відбувається в стародавній Індії. Роман описує життя брахмана Сіддхартхи з дитинства до смерті, його пошук себе і духовне зростання. 

[4] Ба́стет - єгипетська богиня, уособлення світла (сонячного або місячного), дочка Ісіди й Осіріса. Священною твариною Бастет була кішка, тому богиню зображували жінкою з головою кішки або в товаристві кішки з сонячним чи місячним колом

En la tumba de Soseki

              Para Fernando y Naoko

Soseki, nuestro tigre minúsculo, se ha ido,

sin billete de vuelta, a visitar el Hades

y las blancas praderas tachonadas de asfódelos,

donde incluso los reyes están tristes y hubiesen

preferido ser siervos arriba que monarcas

abajo, donde habita el olvido, y las sombras

se ciernen sobre el mundo, y no amanece nunca.

Y el Castillo del Frío, con sus escarabajos

de cara de dragón, sus bustos de Siddharta

y sus miles de libros, se ha quedado muy solo.

Quiera Bastet, la diosa gata del viejo Egipto,

proteger a Soseki en su hogar de tinieblas

y llevarle el perenne recuerdo de sus dueños,

que lo amaron en vida, y lo siguen amando.

en muerte, y lo amarán mientras duren sus vidas.