Тут ви виборюєте собі славу,

якщо щось важить слава. Тут квіти

світу перетворені в мечі.

Тут лицарі прощаються

з коханими навіки

і палять свої спогади у полум'ї

постійних битв. Це Поле

звідки не вертається ніхто, ніхто

не має імені, родини, предків,

війна це батько й мати всім.

Забудьте про своє минуле. Пройдіть вогнем

оголеного листя, зламаних

списів і коней без вершників.

Пройдіть до вічного вогню героїв

безіменних, на ниву міфів,

яким не пояснити світ. І не спізніться,

Квітуче Поле зібралося поринути

в пітьму розбитих мрій.

Вірш написаний під впливом "Саги про Бломстрвалла або історія Квітучого поля" (Blomstrvalla saga (Historia de Campo Florido)), видана в перекладі на іспанську і з коментарями Маріано Гонсалеса Сампо у 2010 році. Ця давньоісландська сага часів правління короля Норвегії Хакона Хаконсона (1204 - 1263) і короля Кастилії і Леона Фернандо ІІІ Святого (1199 - 1252) була оприлюднена у 1258 році  під час весілля дочки Хакона Крістіни (1234 - 1262) і сина Фернандо ІІІ (брата короля Альфонсо Х)  Феліпе Кастільського (1231 -1274). Має місце складне переплетення реалістичних і казково-фантастичних елементів: реальний світ постає як горизонт фантазії, а фантазія - як горизонт реального світу. У сазі розповідається про те, як два брати, Етгард і Акі, сини герцога Акі з Фріцілії, одного дня розлучаються під час полювання в лісі, коли летючий дракон викрадає Етгард. Вони зустрічаються після багатьох пригод, коли перевдягнені і невпізнані виступають суперниками на полі під назвою Бломстрвалла, де відбуваються щоденні поєдинки заради кохання та багатства. Сага завершується масовим весіллям, яке поєднало різних чоловіків і жінок

Статуя принцеси Крістіни в Коваррубіас (Норвегії)

Luis Alberto de Cuenca CAMPO FLORIDO

Aquí se lucha a cambio de la gloria,

si es que la gloria es algo. Aquí las flores

del mundo se transforman en espadas.

Aquí los caballeros se despiden

de sus enamoradas para siempre

y queman sus recuerdos en la hoguera

de un combate infinito. Este es el Campo

de donde nadie vuelve, donde nadie

tiene un nombre, un linaje, una familia,

y la guerra es el padre y la madre de todos.

Olvida tu pasado. Ven al fuego

de las hojas desnudas, de las lanzas

rotas y los caballos sin jinete.

Ven al fuego perpetuo de los héroes

anónimos, al prado de los mitos

que no explican el mundo. Y no te tardes,

porque Campo Florido va a sumirse

en la sombra de un sueño hecho pedazos.