Головна » Статті » Поезія » Луїс Альберто де Куенка |
Хоч є міста, і церкви і базари, і зрадники, й неправедні закони, і стяги; продовжують річки нести сміття до моря і вітер дує в горах; доки сніг падає і відлітають птиці, і сонце сходить і заходить, і люди знищують людей; доки вертаються додому переможені й малюють у повітрі переможне V; доки живуть ненависть, дружба й страх, й руйнується земля й росте пшениця; і доки ти і я шукаємо можливість зустрітися і наша зустріч більша ніж мовчання, кохатиму тебе, моє життя, таємно, і доки дихання триває в моїх грудях, доки мій голос завмирає від твоєї втечі, доки прощаємося на дорогах часу. JULIA Mientras haya ciudades, iglesias y mercados, y traidores, y leyes injustas, y banderas; mientras los ríos sigan vertiendo su basura en el mar y los vientos soplen en las montañas; mientras caiga la nieve y los pájaros vuelen, y el sol salga y se ponga, y los hombres se maten; mientras alguien regrese, derrotado, a su cuarto y dibuje en el aire la V de la victoria; mientras vivan el odio, la amistad y el asombro, y se rompa la tierra para que crezca el trigo; mientras tú y yo busquemos el medio de encontrarnos y nuestro encuentro sea poco más que silencio, yo te estaré queriendo, vida mía, en la sombra, mientras mi pecho aliente, mientras mi voz alcance la estela de tu fuga, mientras la despedida por las calles del tiempo. | |
Переглядів: 98 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |