Головна » Статті » Поезія » Луїс Альберто де Куенка |
Дитинство як факел у підземеллі
Життя втомило дуже швидко. Погас вогонь, що сяяв у очах печальної дитини, коли вона відкушувала яблуко, - чи гладила свого улюбленця, або читала чарівні казки. Та той вогонь все ще сіяє у переможних ранках крізь всі роки, і осяває темну ніч в моїй душі.
LA INFANCIA COMO ANTORCHA EN EL SUBTERRÁNEO Lo mató la vida muy pronto. Se apagó el fuego que alumbraba las pupilas del niño triste cuando mordía una manzana, acariciaba a su mascota o leía cuentos de hadas. Pero su fuego sigue ardiendo en mis victoriosas mañanas, tantos años después, y alumbra la noche oscura de mi alma. | |
Переглядів: 52 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |