Ввійшов нечутно гість,

дружина його друга й біла квітка.

Ввійшов нечутно. Й світ

його кохання став білим і німим,

як квітка, що його відображала.

І тиша ця була жагою і виною,

гіркою зрадою, солодким поєдинком,

й була довершеністю, і розчаруванням.

Зі "Свіча й троянда" 1993

La flor blanca

Entraban en silencio el invitado,

la mujer de su amigo y la flor blanca.

Estaban en silencio. Y el espacio

de su amor era blanco y silencioso,

como la flor que lo representaba.

Y aquel silencio era deseo y culpa,

traición amarga, dulce desafío,

y había en él angustia y esperanza,

y era la plenitud, y el desengaño.

De "El hacha y la rosa" 1993

https://www.youtube.com/watch?v=6GVDoNS1wsA