З тих пір як ти пішла, ти не знаєш, як повільно

минає час в Мадриді. Я бачив кінофільм,

який закінчився сто років тому. Ти не знаєш як тихо

живе світ без тебе, далека подруго.

Мої друзі кажуть, щоб я знову став самим собою,

що серце загниває від надміру меланхолії,

що твоя відсутність не варта стількох марних страждань,

що я схожий на героя бульварного роману.

Але ти забрала в своїй валізі мій світ,

телефонні дроти, вулицю, де я живу.

Ти наслала на мій дім санітарне військо

зачистити мою смутну інфіковану душу.

І, до того ж, я все ще бачу сни про величне

і про тебе, роздягнену, як цілую твої руки.

З богами й кіннотою, які знищують Європу

і тримають тебе в полоні, доки я не помру.

MAL DE AUSENCIA

Desde que tú te fuiste, no sabes qué despacio

pasa el tiempo en Madrid. He visto una película

que ha terminado apenas hace un siglo. No sabes qué lento

corre el mundo sin ti, novia lejana.

Mis amigos me dicen que vuelva a ser el mismo,

que pudre el corazón tanta melancolía,

que tu ausencia no vale tanta ansiedad inútil,

que parezco un ejemplo de subliteratura.

Pero tú te has llevado mi paz en tu maleta,

los hilos del teléfono, la calle en la que vivo.

Tú has mandado a mi casa tropas ecologistas

a saquear mi alma contaminada y triste.

Y, para colmo, sigo soñando con gigantes

y contigo, desnuda, besándoles las manos.

Con dioses a caballo que destruyen Europa

y cautiva te guardan hasta que yo esté muerto.