Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Лі Бо

З циклу "Дух старовини" № 32

Жне золото Дух Осені Жушоу,

Тонкий, як тятива, над морем Місяць,

Дзвенять цикади, і пливе журбою

Безмежною їх нескінченна пісня.

 

Куди поділися щасливі дні?

Які нам зміни Небо провіщає?

Осінній холод і вітри сумні,

Пітьма безмірна і зірки не сяють.

 

Така журба, що краще помовчати,

Лиш ранку сум піснями передати.

744 р.

Жушоу - дух сьомого місяця року за місячним календарем, першого місяця осені. Його зображували, як він зі змією за лівим вухом летить на двох драконах.

Золото - один з п'яти елементів світоустрою, співвідноситься з заходом і осінню.

Молодий місяць традиційно зображувався як лук з натягнутою тятивою.

Море - ймовірно водний простір, утворений осіннім розливом рік і озер в Цюпу, де знаходився Лі Бо.

Категорія: Лі Бо | Додав: Kunigunde (18.01.2017)
Переглядів: 238 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: