Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Лі Бо

Разом з Ся - дванадцятим піднімаємося на Юеянську вежу

Місто зникло в пітьмі. Я лишився один.
Гуси сум мій забрали у вирій з собою.
Сплять озера Замріяні Хмари - Дунтин.
Піднімаєть­ся місяць, мій друг, над водою

Ми на хмарі по небу полинемо вдвох
Будем зорі з вином наливати у келих.
Свіжий вітер остудить обох випивох
І опустить на землю, хмільних і веселих

759 р.
Ланцюжок озер Дунтин (2740 кв.км) настільки видовжений, що сонце сходить із його вод і в них заходить. З півночі озера облямовані горами. Береги заросли різними видами бамбуку. З води піднімаються горбисті острівці. В старовину озера звалися озерами Замріяних Хмар. Назву Дунтин озера отримали від гори Дунтин (пізніше перейменована в Дзюньшань - Царська гора), яка піднялася біля впадіння річки Сян в озера. Зараз на цій горі вирощується чай "Сріблясті голки Царської гори"

 

Категорія: Лі Бо | Додав: Kunigunde (14.01.2013)
Переглядів: 289 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: