Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Лі Бо

З циклу "Дух старовини" № 27

Світ загубив свій Шлях, і Шлях покинув світ, 

Народ із праведних джерел глумиться,

Трухлявий пень йому дорожчий за нефрит,

Миліш за білий цвіт гаїв кориці.

 

Тому сьогодні персики і сливи

Безмовно розкривають свої квіти.

Дарма клопочеться юрма чванлива -

По волі Неба падати й летіти...

 

Як Гуанчен-цзи я піду в безмежність,

Коли Врата відкриє Невичерпність.

753 р.

 

„Світ загубив свій Шлях, і Шлях покинув світ” – вираз взято з трактату Чжуан-цзи, в якому говориться про занепад моралі в сучасному світі.

Кориця – метонім місяця, в китайській міфології це дерево росте на Місяці.

Персики і сливи – у переносному значенні мудреці і їхні учні; мовчання означає відхід у відлюдництво, „дія бездією”; це форма реалізації учення про Дао. Досконаломудрий служить недіянням, веде учнів без слів (Дао де цзін, § 2)

Безмежність – Гуанчен-цзи, один з восьми перших даоських святих, на запитання про щляхи осягнення Дао відповів, що це невловимий процес звільнення від форми, який завершується відходом у безмежність через Ворота Невичерпності.

Категорія: Лі Бо | Додав: Kunigunde (21.07.2014)
Переглядів: 348 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: