Головна » Статті » Поезія » Лі Бо |
Світ загубив свій Шлях, і Шлях покинув світ, Народ із праведних джерел глумиться, Трухлявий пень йому дорожчий за нефрит, Миліш за білий цвіт гаїв кориці.
Тому сьогодні персики і сливи Безмовно розкривають свої квіти. Дарма клопочеться юрма чванлива - По волі Неба падати й летіти...
Як Гуанчен-цзи я піду в безмежність, Коли Врата відкриє Невичерпність. 753 р.
„Світ загубив свій Шлях, і Шлях покинув світ” – вираз взято з трактату Чжуан-цзи, в якому говориться про занепад моралі в сучасному світі. Кориця – метонім місяця, в китайській міфології це дерево росте на Місяці. Персики і сливи – у переносному значенні мудреці і їхні учні; мовчання означає відхід у відлюдництво, „дія бездією”; це форма реалізації учення про Дао. Досконаломудрий служить недіянням, веде учнів без слів (Дао де цзін, § 2) Безмежність – Гуанчен-цзи, один з восьми перших даоських святих, на запитання про щляхи осягнення Дао відповів, що це невловимий процес звільнення від форми, який завершується відходом у безмежність через Ворота Невичерпності. | |
Переглядів: 348 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |