Над полем бою сонця круг цвіте.

У смертному бою зійшлись загони.

Повітря тут від смороду густе,

Від крові трави чорні і червоні.

І птахи людське м’ясо тут клюють,

Так обжираються, що вже злетіть безсилі

Хто з ворогами вчора бився тут

Біля стіни знайшли свої могили.

Та безвідмовних воїнів сім’ї

Не буде ліку у краю туманів

Жінок покинули кохані і сини -

Ідуть на смерть під гуркіт барабанів.