Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Лі Бо

БЕЗ НАЗВИ

І сонце світле, і місяць ясний

На мають спокою в світі.

І люди роки свої незначні

Не здатні тихо прожити.

Гора Пенлай серед хвиль морських

Виросла із води,

Там в гаях нефритових і золотих

Палають вогнем плоди.

З”їш один – сивини не май,

Знову будь молодим.

Щоб своїм стражданням покласти край,

Хочу в небо піти, як дим.

Категорія: Лі Бо | Додав: Kunigunde (12.08.2012)
Переглядів: 345 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: